- конячина
- -и, ж., розм.Малий або худий, слабосилий кінь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
конячина — іменник жіночого роду, істота про коня розм … Орфографічний словник української мови
гетька — и, ж., зах. Селянська конячина … Український тлумачний словник
кандиба — и, ж. Слабка конячина, шкапа … Український тлумачний словник
конина — и, ж. 1) Кінське м ясо; конятина. 2) розм. Кінь (у 1 знач.); заморений, слабосилий кінь; конячина … Український тлумачний словник
коня — я/ти, с., розм. 1) рідко. Зменш. до кінь 1); лоша. 2) Те саме, що конячина … Український тлумачний словник
конячинка — и, ж., розм. Зменш. до конячина … Український тлумачний словник
кінь — (велика свійська однокопита тварина, яку використовують для перевезення людей і вантажів), коняка; конисько (заморений, слабосилий); шкапа, конина, конячина; лошак (молодий); скакун (з високими біговими якостями); жеребець, стадник (плідник при… … Словник синонімів української мови